Нажмите "Enter", чтобы перейти к контенту

Експерти: в Україні нема кому контролювати якість пального

В Україні фактично відсутня система контролю якості нафтопродуктів, — до такого висновку приходить галузеве видання «Термінал».

Причин такої ситуації, на думку експерта видання Геннадія Рябцева, безліч.

Серед іншого експерт відзначає протиріччя в законодавстві, мала кількість сучасних лабораторій, відсутність єдиного реєстру гравців ринку, а також наявність економічних стимулів для виробництва низькоякісної продукції і недостатнє фінансування органів контролю і стандартизації. Ці та інші системні проблеми призвели до того, що з другої половини 2008 року перевірками якості палива в Україні займалися фактично тільки трейдери і громадські організації.

При цьому якщо перші намагаються утримати якість пропонованої продукції на досить високому рівні (звинувачення в реалізації неякісних продуктів загрожує падінням продажів), то другим часто не вистачає професіоналізму для проведення перевірок на гідному рівні.

Самою відомою громадською організацією, що проводить перевірки якості палива в країні, є Інститут споживчих експертиз (ІСЕ). У липні Інститут заявив про запуск масштабного проекту по незалежній перевірці палива на АЗС України та створення єдиного реєстру кількості порушень щодо якості палива». Аналізуючи інформацію про заявлені плани, а також про вже виконану роботу, експерт «Терміналу» приходить до висновку про те, що об’єктивність даної кампанії викликає чимало сумнівів.

Зокрема, оголошена організацією ініціатива (перевірка всього реалізованого в країні палива) вимагає величезних грошових витрат і людських ресурсів. При цьому 27 регіональних підрозділів Держспоживстандарту, витрачаючи на лабораторні дослідження 3,5 мільйона гривень на рік, були здатні перевірити лише 0,5% реалізованих нафтопродуктів.

Експерт видання, розглядаючи результати вже проведених ІЕП перевірок, наводить низку невідповідностей і помилок, допущених у звітах.

Приміром, заявляючи про проведення рейду на 200 АЗС в семи містах України, експерти ІПЕ не вказують ні перевірок, ні адреси і приналежності азс, які реалізують неякісне пальне. Крім того, експерти ІПЕ плутають марки бензину, перевірки якості та встановлення марки палива, роблять висновок про відповідність нафтопродуктів стандарту на підставі неповного переліку показників якості і так далі. Також в ІСЕ, приміром, подають дані про кількість реалізованого палива, яке відповідає нормативам Євро-4, Євро-5. Тим часом, дані нормативи встановлюють граничні викиди шкідливих речовин з відпрацьованими газами автомобілів. Тобто на відповідність їм перевіряють не паливо, а транспортні засоби.

Враховуючи ці та інші невідповідності у звітності ІСЕ, експерт робить висновок про те, що довіряти дослідженням подібних організацій досить важко через їх непрофесійність, заангажованості і в силу того, що джерела фінансування таких компаній часто невідомі.

З іншого боку, на думку експерта, поки такої організації немає, можна довіряти державним органам контролю, а також власного досвіду. Відзначимо також, що до кінця 2010 року на лабораторні дослідження зразків продукції, відібраних у роздрібній мережі, Держспоживстандарт отримає 1,8 мільярда гривень.

Сергій Соловйов

Будьте первым, кто оставит комментарий!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code