Нажмите "Enter", чтобы перейти к контенту

Підсумки Московського автосалону: багато новинок, мало Росії

У 2010 році Московський автосалон продемонстрував, що Росія остаточно затвердила за собою статус найбільшого світового ринку.

Саме в 2010 році MMAC отримав статус «А», точно такий же, як і автосалон в Парижі, Женеві і Нью-Йорку, і вперше реально наблизився до світових демонстраційних майданчиків. У Москві пройшло 77 прем’єр, з них 8 світових і 7 європейських. Загальна кількість автомобілів на стендах — понад 600. Там дійсно було на що подивитися.

Головна відмінність від попередніх Московських виставок полягало в особливий інтерес до російського ринку. Більшість компаній на ММАС-2010 були вже в статусі російських автовиробників і представляли, поряд з концептами та світовими новинками, і моделі, що випускаються на російських заводах.

Вперше АвтоВАЗ і ГАЗ вже не домінували в Москві, хоча по старинці до них зберігається величезний інтерес ЗМІ. Вперше ГАЗ взагалі не показав легкових автомобілів, а обмежився лише «ГАЗелями». Не було концептів і на стенді УАЗа, хоча в якості прем’єри був заявлений укорочений варіант УАЗ Patriot Sport.

АвтоВАЗ хоча і показав універсал R-90, але ми-то розуміємо, що від Автовазу там тільки шильдики, а насправді це Renault Logan MCV.

Російський автопром за останні 10 років втратив автозаводи в Москві (АЗЛК), Сепухове (СеАЗ) ще не відома доля «Іж-Авто», канула в Лету «Ока», але вже очевидно, що майбутнє в автомобільній галузі в Росії є і це майбутнє в новітніх підприємствах, які збудували або добудовують Ford, Renault, Toyota, Nissan, Hyundai, PSA, Volkswagen, General Motors і т. д.

З Московського автосалону зникли кустарні тюнінгові вироби, які видавали за нові моделі численні фірми, які мріють стати автовиробниками. Тепер на ММАС тільки чистота жанру і тільки безпосередні виробники або імпортери. Приклад – тюнінгований BMW 5-Series, представлений російським відділенням відомого німецького ательє Lumma Design.

Прагматична політика російських властей, які оголосили курс на залучення світових автовиробників на російську територію, дала свої плоди. Слідом за Ford і Renault кинулися практично всі, а «китайців» навіть не пустили. І автопром нової хвилі вже покриває більше половини російського ринку. За сім місяців 2010 року в Росії було випущено 309,4 тисячі автомобілів іноземних брендів. Це на вісім відсотків (24,1 тисячі машин) більше, ніж кількість імпортованих машин. За прогнозами аналітиків, надалі виробництво автомобілів іноземних брендів в Росії буде збільшуватися, а імпорт машин скорочуватися. У 2010 році з конвеєрів російських заводів зійде 590 тисяч іномарок, тоді як обсяг ввезених машин складе 570 тисяч штук.

Для порівняння, за підсумками 2009 року іноземні автокомпанії зробили в Росії 305,8 тисячі автомобілів і імпортували 682,1 тисячі машин.

Але далі буде ще потужнішим, і автомобілі з російських заводів будуть поставляти спочатку в інші країни СНД, а потім і в Європу. Volkswagen вже оголосив, що почне поставки седана Polo в Україну, через рік-два до нас поїдуть і PeugeotCitroen. Будуть поставлятись в Україну і Renault російського виробництва. Не за горами експансія і HyundaiKia.

Політика російської влади у сфері автовиробництва стає ще більш прагматичною. Прем’єр-Міністр Росії Володимир Путін днями дав зрозуміти, що підвищення мит на іномарки не уникнути. Росія всупереч вимогам СОТ, буде підвищувати мита і навіть оприлюднила графік, а значить автомобільним компаніям доведеться приходити в РФ з виробництвом. Володимир Путін недвозначно заявив, що чекає нових технологій і ноу-хау, і як раз в цей період з’являється ініціатива російської влади про продовження пільгового періоду для автовиробників, які випускають понад 300 тис. авто в рік. З такими обсягами автозавод, працює тільки на Росію, не має сенсу. Але росіяни вміють бути переконливими і недалекий той час, коли автоконцерни збільшать потужності своїх виробництв.

Крім прямих інвестицій в складальні виробництва Росія отримає і другий ринок інвестицій від виробників компонентів. Вони вже будують заводи в районі Санкт-Петербурга, Калуги, Нижнього Новгорода, Тольятті. Мова йде про десятки мільярдів доларів тільки капітальних вкладень. А скільки коштують технології, які іноземці несуть в Росію?

А що ж Україна? Як вже неодноразово інформував AUTO-Consulting, Україна «проспала» автомобільних інвесторів, «проспали» ми і другий вал інвесторів у вигляді виробників компонентів. Вперше ми забили тривогу з цього приводу ще в 2006 році. Але все це час владі було не до автомобілів. А між тим, на Московському автосалоні Україна не звучала ні в одному з виступів топ-менеджерів під час презентацій.

Так, на ММАС-2010 були стенди Заз і «Богдан». Так, ЗАЗ Chance з «автоматом» поки буде найдоступнішим автомобілем на російському ринку з АКПП. Але ті обсяги, які озвучили по збуту Зазу на 2010 рік, вже поступаються обсягами іноземних брендів. А адже ЗАЗ один з найдоступніших автомобілів на російському ринку!

«Богдан» поки що лише розгортає свою збутову мережу в Росії. Перевірена часом «десятка» під брендом «Богдан» користується попитом, але це вже стара платформа. А що далі? Нових технологій поки немає ні у Зазу, ні у «Богдана», а на розробку нових авто підуть роки і сотні мільйонів доларів. Та й треба бути чесними: нікому в Україні створювати сучасні авто, здатні конкурувати з провідними брендами. Мрія про український національний авто – утопічна. У світі вже немає суто національних автомобілів, сучасні авто – інтернаціональні.

Для України вихід один – залучати виробництво на нашу територію сучасних іноземних автомобілів або у вигляді ліцензії, або у вигляді агентської складання. Але чи дадуть нам право навіть збірки, коли під боком такий могутній сусід, з прагматичним законодавством, зрозумілою політикою в області автовиробництва і величезним ринком збуту?
Але в Україні теж дуже цікавий ринок: в 2008 році у нас продали 640 тис. автомобілів. Так, це менше, ніж в Росії, але це був 7-ої ринок в Європі.

А адже Україна була першою країною в СНД, яка в 1997 році залучила на свою територію іноземного інвестора в особі Daewoo, з обіцянками вкласти $1 млрд. В Росії тоді всіма силами рятували АвтоВАЗ і іноземців на поріг не пускали. Але часи змінюються, і тепер мільярди течуть в Росію, робочі місця створюються в Росії, технології йдуть в Росію, створюється інфраструктура в Росії. Україна залишилася з надлишковими потужностями автозаводів (близько 400 тис. авто на рік), з падаючим ринком і без жодного іноземного інвестора. Ford в Україну так і не пустили і американці воліли піти в Румунію. IVECO з Кременчука вижили А скільки виробників втомилися стукати у двері до чиновників?

Зараз вже не важливо, чому і як таке сталося. Важливо, що робити і як можна змінити ситуацію?

Вражає й інше. Ні в 2000-2004, ні в 2005-2009, ні в 2010 році українська влада не роблять спроб залучити в Україну іноземних автовиробників. Крім того, що у нас немає прозорого і зрозумілого законодавства у сфері виробництва, у нас немає прозорої політики на довгі роки. Але у влади ще немає і бажання, щоб сучасні автозаводи будували в Україні. Всі спроби хоч якось уявити український автопром на світовій арені робляться виключно приватними компаніями. У кращому випадку автосалон в Парижі або Женеві відвідає велика делегація чиновників і їх подружок. У гіршому — вони так і не доїдуть до експоцентру.

Але на дворі вже 2010 рік, а в Україні навіть немає розуміння, яким буде автопром, і що він буде випускати і для кого. А ось в Росії таке розуміння є. І тому Московський автосалон вже на одному рівні з Парижем і Женевою, а то ще буде.

Сергій Соловйов

Будьте первым, кто оставит комментарий!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code